Шуренков Валентин Михайлович
Колишній член КМТ
Область інтересів: теорія ймовірностей
Список основних публікацій:
  1. Shurenkov, V. M., Ergodic theorems and related problems. VSP, Utrecht viii+96 pp. ISBN: 90-6764-282-7
  2. Shurenkov, V. M., On Markov renewal theory. (Russian) Teor. Veroyatnost. i Primenen. 29 no. 2, 248--263.
  3. Shurenkov, V. M., Transition phenomena of renewal theory in asymptotic problems in the theory of random processes. I. (Russian) Mat. Sb. (N.S.) 112(154) , no. 1(5), 115--132, 144.
Додаткова інформація:

Відомому київському математикові Валентину Михайловичу Шуренкову 18-го лютого 2007 р. виповнилось би 60 років, якби він не пішов з життя так передчасно. Встиг він зробити чимало протягом відпущеного йому Долею часу. Короткий огляд його наукового доробку наведено в статті В.С.Королюка, М.Й.Ядренка, М.В.Карташова та Н.В.Москальцової „Про математичну творчість Валентина Михайловича Шуренкова”, опублікованій в журналі Теорія ймовірностей та математична статистика , випуск 52, 1995, стор. 1-3; перелік його наукових праць та список його учнів можна знайти на цій сторінці. Мені ж хотілось би тут в кількох словах згадати його як людину яскраву, непересічну, людину, з якою мене пов’язували щирі дружні стосунки.

Думаю, що головною рисою його була внутрішня свобода, без якої ніяка творча діяльність неможлива взагалі. Однак, мабуть, і повна необмеженість, сказати б, „неограненість” такої свободи не здатна викресати творчу іскру. В його ситуації такою огранкою була добротна освіта, отримана в рамках потужної київської ймовірнісної школи. Оце поєднання абсолютної внутрішньої розкутості разом із строгою математичною дисципліною мислення, а також самобутність його особистості – все це вилилось в той яскравий феномен, їм’я якому – Шуренков. До цього ще слід додати його вміння швидко, кількома влучними словами вивести на „чисту воду”, зробити смішним всяке неістинне, несправжнє, фальшиве. А ще додайте до цього його зазвичай оптимістичний настрій, що свідчив про неабиякий запас душевних сил, і ви дістанете деяке уявлення про цю людину. Думаю, що всі, хто мав щастя близько спілкуватись з В.М.Шуренковим, мають згадувати його не з гіркотою – „Його нема!”, а з вдячністю – „Він був!”